- самовдоволений
- —————————————————————————————самовдово́ленийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
самовдоволений — а, е. Який відчуває вдоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги тощо. || Який виражає самовдоволення, свідчить про нього … Український тлумачний словник
самовдоволеність — ності, ж. Властивість і стан за знач. самовдоволений … Український тлумачний словник
самовдоволено — Присл. до самовдоволений … Український тлумачний словник
самозадоволений — а, е. Який відчуває задоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства (у 1 знач.), заслуги, переваги та ін.; самовдоволений. || Який виражає задоволення самим собою … Український тлумачний словник
фат — а, ч. 1) розм. Самовдоволений франт, джиґун; особа, що любить похизуватися. 2) заст. Роль самовдоволеного франта, коханця позера в театральній п єсі; актор, що виконує таку роль … Український тлумачний словник
самовпевнений — (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), пихатий; самовдоволений, самозадоволений (який відчуває вдоволення собою й не приховує цього); самозакоханий (упевнений у своїй надзвичайній вроді, виняткових здібностях тощо) Пор.… … Словник синонімів української мови
само... — Перша частина складних слів, які звучать і означають те саме, що в укр. літерат. мові, і відрізняються від неї тільки наголосом, напр.: самовар, самовдоволений, самовдоволеніст, самовдоволено, самовызначитися, самовідданий, самовіддано,… … Словник лемківскої говірки